Господи, що Ти хочеш мені цим сказати?
написати йому листа, так?
спробувати? навіть ціною зранень і скалічень?
не знаю...
але бачу цю усмішку і розумію, шо варто спробувати,
але тепер вже не впевнена, що Марек саме та людина,
його поведінка досить дивна.
можливо, я закохалась в образ, який сама собі придумала.
впевнена, що я не вимагаю надто багато.
просто спробувати.
просто показати йому, що може бути так, а може бути інакше.
а він вже хай сам для себе вирішить. з моєю допомогою :)

а ше мені вчора казав Патрік, шо мені варто читати свої вірші іншим.
шо в мене досить добре получається - душевно, зі змістом і в гарній формі...

цікаво, як то все буде завтра в театрі. чи він просто втече, чи таки висидить біля мене.

а ще я зрозуміла, що мені подобається моя поведінка, коли я закохана.
я стаю більше активна і більше спілкуюсь з людьми, більше відкриваюсь і показаю, яка я є насправді. така, яка сама собі подобаюсь.
так, закохана я однозначно собі подобаюсь :)

На добраніч, Тато!
хоча в Тебе і не має жодного часу і жодної ночі, тільки Любов, тільки Любов!