...очі, як кісточки вишні...

П. С. Ти собі думай, а я собі знаю :)

музика - Knocking on the Heaven's Door
смак - зимове какао

*1
часом пускаю воду в дУші так голосно, щоб не було чути криків в душІ ...

*2
родимки... зоряна карта мого неба...

У кожного з нас свій допінг: моральний і фізичний...

Розчинитись в тобі, як цукор в каві...
Взагалі можливо, але зовсім зайве...

Де б я не їхала, я всюди зустрічаю унікальних людей. Тих, які надихають, тих, які навчають, тих, які просто своєю присутністю роблять мій день прекрасним!

Дякую, Елізабет!

Все так не буде...
Треба радіти тому, що маємо тут і зараз.
Не звертай уваги на думку інших. Роби те, що тобі подобається. Роби те, до чого тебе кличе наш спільний Батько!

П. С. Навіяно проблемами з Еразмуса і бажанням перекладати не з античних мов... якось так...

П. П. С. В хорошої людини сьогодні ДН, треба привітати=)

Знаєш, так ніколи і не дізнаюсь чому він мені не пише. Не пише і все. Тепер розумію, що означало його "знову, як в школі"... 

Знаєш, а то, все таки, якесь паскудство той серпень "після десятого"...
Тоді завжди якось так важко.. Хочеться робити різкі безповоротні кроки.
Люди хочуть встигнути догнати два місяці літа, які вже промайнули, але їхні думки передчасно вже вибігають в осінню ностальгію...
Таки серпень згадую найчастіше... Яка там весна... Саме в серпні відбуваються найбільш безглузді дурниці.

"Ти три рази була в білому... "

не знаю до чого цей сон.

пам'ятатиму...

Насправді я ще та ліньтяйка і боягузка !

Є багато ідей, але чомусь завжди боюсь... Думаю, що боюсь негативного результату, боюсь провалитись. Хоча ті всі негативні думки тримають мене і так і не дають розпочати те, чого так хочеться.

Є ідея робити кожного тижня хоча б одне фото щоразу в іншому місці з карткою, на якій написана дата і місце. Може варто спробувати? А потім щось до цього дописати і замістити на блог? Треба хоча б з чогось почати!
Ми самі можемо робити наше життя яскравішим і цікавішим, змінивши наше ставлення до світу на мегапозитивне=)

Життєва філософія - філософія вдячності!

Дякую, Отче

Часто є рішуче і непереборне бажання щось змінити..


а потім сумніви... сумніви...

мабуть, це нормально. але треба діяти, думати, довіряти ... 3Д...

Сьогодні була канонізація.
Тепер молодь і родини мають свого нового патрона - св. Іван-Павло ІІ.
1,5 години сну, 17 годин проведених з ФОДА...
таке "навчання" набагато важливіше, воно дає уроки на все життя!
Дякую сестрі, яка дала поради, як любити Бога! (Przyjaciela mam, co pocieszа mnie...)
Його ж-бо Любов до нас безмежна та беззаперечна. Нашу ж Любов треба плекати і навчитись виявляти - як нашому Батьку, так і іншим Його дітям!



Якщо в мене колись буде син, назву його Мілош.


Св. Іване-Павле ІІ, прошу Бога за твоїм заступництвом про дар подружнього життя!

Вимагати від когось щирості, коли сам зі всієї сили приховуєш свої істинні наміри, вкрай несправедливо.

Палити правду прямо в очі і пити хороший чай!

не хвилюватись!
вчитись!
вірити!

дякую тобі, Тато! Боже - ти найкращий!!!

коло/мийки

деколи ми не помічаємо, як якісь буденні клопоти забирають наш час і поглинають всі наші думки... розслабся! навіть, миючи посуд після вечері, до твоєї голови може прийти світла ідея.


за сьогодні думок було дуже багато... якийсь безперервний потік інформації: стверджень, заперечень і викликів!

#1
зрозуміла, що люблю сніг за те, що він прикриває то все, що нагадили люди...
може, і ми вдягаємо на наші серця крижані маски, щоб не було видно попередніх переживань?

але в лісі після зими не стає чистіше... все ж помітні "сліди" людини...  навчись прибирати в серці все гниле і непотрібне... або просто відкрито проси інших там не смітити, і не розпалювати багаття в недозволених місцях...

#2
посадити авокадо!

#3
в календарі - одні дедлайни...
чи вистачить у мене волі, щоб спробувати..?
чи настільки я лінива і слабодуха, щоб забрати у себе свої мрії? мрії, які з кожним записом в календарі, все більше стають подібні до цілей. засинай з мрією - прокидайся з ціллю! (десь прочитала цю мудру, або не дуже, фразу)

не боятись поразки! не все приходить легко і одразу. але потрібно хоча б спробувати. не виграти джекпоту без лотерейного білету, ніколи!

Re

Не впевнена, шо письмо - це моє... Але, принаймні, це те, чого я завжди хотіла і те, що вважала захопливим у інших людях... Вміння писати так, щоб тебе почули, щоб тебе хотіли слухати!

надто лінива! чи тільки думаю, що така (???)... не можу зрозуміти чи то я ставлю до себе зависокі вимоги, чи взагалі не ставлю собі жодних рамок... якесь дивне суперечливе відчуття=/

в країні неспокій... в мені також... коли це закінчиться... без знаку питання... з вимогою!

хочу спокійно бачити сни і не думати, що зранку треба прочитати новини...

Боже, дай нам мудрості і сили!
Тобі єдиному честь і хвала!!!