середа, 15 лютого 2017 р.

http://dyvensvit.org/statti/rozmovy/1006734/

Мамну!
Господи, перебуваю у вічній вдячності Тобі!

"Я маю одну особливу молитву: «Дякую, дякую, дякую». По-ліванськи «мамну». Але у нас, в Лівані, «мамну» відрізняється від «дякую». «Дякую» – це дієслово, акт подяки і все. А ліванське слово – це дієприкметник: «Я перебуваю у стані подяки вашій особі»; «Я є вдячний». «Я є», отже, вдячність – це стан. Ви розумієте? Стан подяки. «Мамну». Я молюся «мамну»10 тисяч разів на таємницях Розарію, починаючи від Благовіщення до Коронування Діви Марії.
А в яких намірах? Їх п’ять.Перший – за всіх священиків і богопосвячених осіб, від Папи й до найменшого брата, за всі чернечі ордени, чоловічі й жіночі. Я починаю від Австралії, говорю 100 разів «дякую, дякую, дякую» за всіх австралійських священиків. Потім Азія, Європа, Африка, обидві Америки. Для кожного етапу, кожного з континентів – це перший намір. Друга таємниця – Захарія та Єлизавета – за всіх батьків та матерів. Роблю ту саму подорож світом. Третій намір – за всіх дітей, підлітків, молодь. Четвертий – за всіх старих людей, таких, як я, і за всіх хворих, у них вдома та в лікарнях.
Молюся, так само йдучи цілим світом і дякуючи. А п’ятий намір? Як ви думаєте, який він? Закого ще я молюся «дякую, дякую, дякую»? За всіх керівників держав, усіх військових, армії, депутатів, міністрів – тих людей, що мають відповідальність у державі. За все, що робить країну незалежною. "

вівторок, 14 лютого 2017 р.

Зрозумівши теорію метафор, ми можемо передбачувати творчі ідеї.
А так і є.
Я ж почала вивчати лише смакові метафори і тепер постійно їх всюди зустрічаю. Всюди! В інтернеті, в друку. В різних мовах!
Господи, а може ще не все втрачено і я таки щось принесу для науки, для лінгвістики, для мислення, філософії і творчості.
Дякую, що вселяєш віри в себе.
Дай мені сили не сумніватись, а йти дальше і не боятись того, що скажуть люди, ще перед тим, як я навіть і не пробувала їм хоча б щось пояснити.
Може те, що я роблю надихне когось на ще більші дослідження.
Чітко і ясно говорити що я роблю і для чого. Навіть якщо це звучить зовсім по-дитячому. А так і має звучати, щоб зрозуміли всі інші. Лакофф не побоявся піти проти всіх і я не буду! :)
Солодких снів ;)

неділя, 5 лютого 2017 р.


"Кішка - символ затишної незалежності" :)

сьогодні за мною бігала чорно-біла кицька :)
певно, хтось з сусідів випустив її погуляти, але та вулиці так холодно, шо вона вирішила залишитись в під'їзді.

була сьогодні на службі. Боже, дякую Тобі, що завжди відводиш мене в потрібне місце і в потрібний час!
сіль!
це було саме те, що я мала почути в першу ж неділю в Тарту.
тепер я точно знаю, що моя інтуїція мене не підвела і що я маю бути тут. Святий Дух привів мене саме сюди і саме зараз.

а ще я знайшла греко-католицьку церкву. це також приємно, ще приємніше, ніж бачити цукерки рошен в магазині :)

також бачила двох хлопців, які говорили українською на вулиці.

а ще - дуже хочу, щоб білоруси перемогли цього року на Євробаченні!!!
слухала навібенд ще до того, як це стало мейнстрімом ;)

четвер, 2 лютого 2017 р.

1 тиждень в Тарту
- всі носять рефлектори. абсолютно всі: діти, пенсіонери, студенти, викладачі, на руках-ногах-сумках-куртках, на всьому. бачила сьогодні безхатька, то на ньому також теліпався старенький рефлектор.
- ціни дорожчі ніж в Чехії. почала купляти червону фасолю суху і в пакетах, а не в залізних банках. фасолю їм часто :)
- навчилась купляти лампочки. нарешті ті, які потрібно
- перекуплювати в студентів дешевше, ніж в магазині
- архітектура різношерстна: від середньовіччя до хрущовок, від сучасної скандинавської чудернацької архітектури до милих дерев'яних балтійських будиночків
- національний символ - волошка. помітно :)
- всі говорять естонською. всі написи естонською. від малого до старого всі розуміють англійську
- багато музеїв. дуже багато
- багато міжнародних студентів. дуже багато
- підійшла старенька бабуся, яка мені пояснювала шось естонською, а потім всунула в руки брошурку. вгадайте від кого брушурка? угу, вгадали :)
- все є в інтернеті. дослівно - все! навіть психологи і міліція
- міліціонер просить не приставати до людей на вулиці. каже, шо естонці небагатослівні. міліціонер пояснює, шо на вулиці можна пити пиво. міліціонер пояснює, шо на вулуці не можна пити вино. пісяти на вулиці також не можна.
- під вікнами - будівництво. в дві зміни. так, нічну також.
- кама! спробувати потрібно всім.
- естонці люблять шоколад. естонці люблять гречку.
- хооооолодно. і волого. дуже! почала одягати капішон. 

вівторок, 20 грудня 2016 р.

а давай хотіти трішки більше, ніж можливо
а давай повіримо в чудо
може й наївно
може і зовсім
але радій, рибо,
радій і мрій.
ще нічого не втрачено.
ще не пізно, щоб бажання почали збуватись.

пʼятниця, 16 грудня 2016 р.

хочеться знову написати драматургію...
надихнули Сімона і Марек...
шось про дівчат, про захоплення...
можна і "Jak się zakochać i nie zwariować"...
розказували б жінки... о, мені це подобається. вже бачу картинку. зі всіма інтонаціями, звичками, розповідями, парадіями, переживаннями і порадами. саме це, що я хотіла написати, але все не могла вибрати форму. власне те, що треба. а можна деколи показувати ай тексти з соціальних мереж на бекграунді.
о, це саме те, що треба.
ночі стають все продуктивніші :)

ПиСи - лиш би не відкладати з написанням. можна почати завтра :)