вівторок, 7 листопада 2017 р.

I thought that this year I would surprisingly survive with out any autumn depression. But unfortunatelly I was mistaken. Yesterday I felt terrible. So this morning I've decided that I have to fight that feeling of unsatisfaction and laziness somehow.
So what do you think is the best method to overcome depression? Food ;)
I decided to cook something I have never cooked before. You know that I like cooking. But it can't compare with my love for traveling. So, here it goes - the combination of these two - my first homemade hummus :) . I admire ethnic cuisine <3 Any suggestions what dish should be next ;) ?
подумала про те, що можна було б зробити листівки з кухнею Оломоуцкого краю.
домовитись з людьми, пофотографувати.
написати рецепт. зробитит серію чеською і англійською.
і промувати, як найкращий сувенір.
легкий в транспортуванні. довговічний.
і можна разом весело провести час, готуючи страви з листівки.
ось так.
вже то якось бачу.
і темно сині стрічки з гранатовими.
і білі.
в кольорах чеського прапору і герба Оломоуца.

хочу!!!
треба робити.

і писати блог про мови, подорожі і кулінарію.
можна почати з інста, а потім перейти на лонг-ріди і фб- ютуб.

а ше можна зробити мовну школу в інста. он-лайн. а шо. може хоча б так спробувати. 

неділя, 5 листопада 2017 р.

ага, ще дещо згадала.
довчитись можна з політики або соціального меджменту або ж чогось подібного.
ну і, звичайно, набирати відповідного досвіду.
наприклад, так як було в Швейцарії з Тезе.
або зараз буде в Простєйові.

от так шось подумалось, шо я б могла працювати в UNICEF.
а ще могла б зробити постдок, або якийсь інший рівень навчання з education.
може навіть у Швецію. шо ж я дарма мову вчу.
треба шукати якусь стипендію.
і треба вчити французьку та арабську.
поки план зрозумілий :)
Господи, допомагай, якщо це моя дорога.
знаю, що легко, може, й не буде. але я готова працювати.
Так.

середа, 1 листопада 2017 р.

висне інтернет.
а тут пропонують написати роман.
за листопад.

а ще вийшла нова книга байдака.
якась заздрість.
може і біла.

не особливо прдобається, як він пише,
але ж пише.
і в кінці кінців - продається.

поблікація - ось що зробить тебе письменником.

ніколи не думала про роман.
все ж ближче поезія або драма.
але що, якщо спробувати?
що, якщо зараз?
якщо це саме той листопад, коли потрібно почати працювати.

почну сьогодні. не знаю про що, але почну.

субота, 21 жовтня 2017 р.

Птахи слухали наших розмов. Влтава кожною краплею записувала спогади і несла далі ті, які ми колись вип'ємо у запашній каві. А на березі чАйки і вОрони грали у шахи. Дотик не рук, а кроків по бруківці. Танець поглядів.

четвер, 19 жовтня 2017 р.

за півгодини мені 25. за 25 мені півстоліття.

той час, коли вже можна й не питати.
той час, коли все ще вагаюсь.

сьогодні в голові проминали думки про майбутню квартиру в Оломоуці і про можливе стажування в Данії. Якщо серйозно, то все можливо. І навіть не потрібно обирати зараз.
Здається, що саме в цей рік потрібно багато планувати, бо багато усього змінюється. Але може це саме час для того, щоб жити одним днем. Це не означає жити бездумно, це означає відчувати цей день як останній, людити його і радіти новому шансу.

І використовувати можливості. З вдячністю.

Господи, в мене зараз є найважливіше - Ти, батьки, брат і Іра. Вони далеко, але Ти завжди поряд. Дякую за те, що Ти є в мене, що Ти є в людях біля мене.

Дякую, що створив мене!
Твоя.