суботу, 28 травня 2016 р.


Коли не хочеться нікуди виходити. Коли не хочеться нічого міняти.

Коли сидиш в Понорці, мовчки про себе рахуєш до трьох, підводишся і ідеш до нього.
Коли дві намагаєшся щось прокричати йому до вуха. Коли мовчки ідеш за ним повз всіх і виходиш на вулицю. Коли питаєш, як його звати. Коли він повертається на роботу. Коли він оглядається на тебе і ще одного, випадкового. Коли знаходиш в інтернеті його фото. Коли довго роздумуєш чи писати. Коли не чекаєш на відповідь. Коли чуєш, як мох починає ставати теплішим. (крапка).

Немає коментарів:

Дописати коментар