вівторок, 28 червня 2016 р.



це так дивно – між нами ніякої близькості
тільки ці кілометри і різні умовні бар'єри
в обіймах твоїх я гойдався би наче в колисці
але замкнуто брами зачинено парки і сквери
і ніщо не римується – двері не входять в одвірки
і маршрути в квитках і сеанси підкреслено різні
навіть кров і любов ми розлили по різних пробірках
навіть слово і зойк все ніяк не вкладаються в пісню
це так дивно усе
бо щоденно
щонічно
ніколи
не виходжу із тебе як не виходять з запою
і хапаю мов риба повітря –
налякано
кволо:
дай дихнути тобою
дай ще раз дихнути тобою
© Іздрик

It’s so strange, there is no closeness between us,
only these kilometers and different conditional barriers
I would like to swing in your embrace like in a cradle
but all the gates to the parks are already closed
and nothing can match with rhyme, and doors do not fit their frames
and tickets for trips and for cinema are totally different
and even blood and love we managed to put into different vials
from our words and wail even song cannot be written
everything is so strange
because every day
every night
never
I will never escape from you, as I will not escape from much drinking
and I keep breathing like a fish
in fright
and weakly
let me breath you
let me breath you again

Немає коментарів:

Дописати коментар