на концерті Беати Боцек піснею, на яку чекала найбільше, була "Єдине небо"...

так і виглядає насправді - ну для чого нам стільки кордонів, коли у нас лише одне небо над головою?

а коли починаєш готувати документи на паспорт/візу/дозвіл на проживання, так взагалі відчуваєш себе тоді якимось інопланетянином. або принаймі якимось другосортним. чому якщо ти народився в Україні, а не в Штатах, або хоча б в Польщі, то ти одразу ж стаєш в 5/10/20 разів більш підозрілим під час проходження кордонів?

завжди чомусь думала, що це лише сучасна видумка... появилась - ну максимум на початку ХХ століття. але сьогодні зрозуміла, що це насправді одвічна проблема. читала зранку книжку про життя в часи Нового Завіту. пригадала історію, яку вчила ще в уніврситеті, але тоді ставилась до неї (до предмету, не до історії) дуже несерйозно. ну, а якщо точніше - то взагалі ніяк. так от, в той час за службу в Римський армії в провінціях імперії можна було отримати римське громадянство і земельний наділ десь в Італії. про пристойну зарплату я вже навіть не говорю. також не варто дотатково згадувати, що охочих служити в армії за таких умов було більше ніж достатньо. ага. ну і ще одна умова - служба тривала 20 років, а то і більше...

знаєте, з того часу нічого не змінилось. можливо, змінились люди, країни, історія, але стосунки між ними базуються на тих же умовах, що і дві тисячі років тому.

від мене все. дальше аналізуйте самі.