четвер, 19 жовтня 2017 р.

за півгодини мені 25. за 25 мені півстоліття.

той час, коли вже можна й не питати.
той час, коли все ще вагаюсь.

сьогодні в голові проминали думки про майбутню квартиру в Оломоуці і про можливе стажування в Данії. Якщо серйозно, то все можливо. І навіть не потрібно обирати зараз.
Здається, що саме в цей рік потрібно багато планувати, бо багато усього змінюється. Але може це саме час для того, щоб жити одним днем. Це не означає жити бездумно, це означає відчувати цей день як останній, людити його і радіти новому шансу.

І використовувати можливості. З вдячністю.

Господи, в мене зараз є найважливіше - Ти, батьки, брат і Іра. Вони далеко, але Ти завжди поряд. Дякую за те, що Ти є в мене, що Ти є в людях біля мене.

Дякую, що створив мене!
Твоя.

Немає коментарів:

Дописати коментар