Починаю писати звіт про жовтень вже зараз, бо потім згадати все за один день буде важко. Отже...
Якийсь цей місяць дуже насичений, але нічого толкового. Принаймі, я не можу на чомусь конкретному зосередитись, але все ж було всього по-трохи. Плюс, здається, в мене почала підніматись самооцінка. Ну так хоча б трооошечки :)

Книжка місяця

Подорож місяця

Не хочеться казати,що Краків, але так, мабуть, і є. Нічого цікавішого цього місяця не було ...

Страва місяця

Тварог з карі!!! І мафіни з вином :) І мандаринки!

Найприємніша домашня активність місяця

Пекти мафіни для капуцінів :)

Натхнення місяця

Ем... тут важко. Ніби було і багато всього, але і нічого конкретного. Те, що я долучилась до "можливостей" - це ж також натхнення? і всі плани на пости в ФБ, так?

Зворушення місяця

Листівка-гармошка на тренінгу в Кракові. Це так приємно. Буду тепер її перечитувати. Для підняття самооцінки :)

Людина місяця

Наташка! Відважна, креативна, весела, творча, цікава і вміє зацікавити. Надіюсь, що я з нею ще побачусь. Принаймі, буду підтримувати зв*язок!

Творчий процес місяця

навіть не знаю. Фото все ще рахуються?

Робочий процес місяця

Переклади! переклади умов. Це щось з чимось. Але це варто в житті пережити. Хоча б для того, щоб зрозуміти, що це абсолютно не моє.
А також тренінг. Не думаю ,шо я там виклалась на всі 100, але на 70 - це точно!

Досвід місяця

Те ж, що і робочий процес!

Рішення місяця

Мрія місяця

Радість місяця

Поговорити з бабою і дідом по скайпі! послати мамі подарунок поштою!
Родина - це те, що приносить мені радість!

коли розумієш, шо все робиш правильно.

щойно написав Марцін, щоб я їхала на його проект в польській команді. а перед тим писала Мар*яна, запрошувала їхати від України. отаке-от. але я їду на Retooled. надіюсь, що навчусь там багато корисного і познайомлюсь з потрібними людьми.
Господи, як же мені подобається неформальна освіта. і театр неформальний. в мене таке враження, шо мені по житті весь неформат подобається :)
але навчання я ж не закидаю. ну лише трішки. але на одполедне я все ж подалась. надіюсь, що заявку приймуть. на пари я записалась. сесію мала б закрити, якшо буду нормально працювати.
на роботу ходжу. гроші заробляю.
їсти готую.
плаття і сережки купляю.
все нормально.
даю собі раду.
про сім*ю дбаю.
мамі подарунок вибрала. в понеділок вишлю.
здається, шо я йду в правильному напрямку.
Господи, провадь мене і підказуй.
наповняй моє серце собою. прошу!

хочу плаття!
чесно кажучи, навіть не усвідомлюю чому.
просто, хочеться бути такою ж красивою, як Шейда. Але це ж від плаття абсолютно не залежить. Звичайно, окрім зовнішності, це так залежить від поведінки, рухів, погляду, впевненості, роботи з камерою, манер, розмов. Ось цього всього мені і треба навчитись. А в першу чергу - впевненості, так!
Придумала, що можу замовити собі плаття і написати статтю, як мотивацію, щоб заробити. Тут мотивації у дві сторони: купити плаття, щоб почати писати і почати писати, щоб врешті купити плаття, яке я хочу.
Треба дорослішати! Треба себе любити! Бо якщо сам себе не любиш, то хто Тебе врешті полюбить.
В мене зараз абсолютно немає нічого, на щоб я потребувала грошей. Ок, подорожі. Але більшість з них я все-одно отримую безкоштовно. Так, я витрачаю гроші на місці, але тренінги, проживання і їжа - безвозбєздно :)
А ще я зрозуміла, що мабуть таки дорослішаю, бо окрім плаття, я ще доросла до того, що готова платити за Еразмусівський тренінг, коли тема справді цікава, і мені все-одно в який країні відбувається тренінг, навіть якщо в сусідній Польщі і Кракові, в якому я вже сто разів була.
А ще я хочу сьогодні піти на відкриття магазину і сфотографуватись з фортепіано. Тільки треба якось відповідно одягнутись чи шо. Але треба все випрати. Ну ок, шось придумаю.
А щодо статті, то це б не повинно бути складно. Важливо - вибрати тему, яка мені близька і якою хочеться поділитись і уявити, що я пишу до Кацпера або Ані.
Я ж пишу! Я ж фотографую! Я розвиваюсь!
Я починаю нарешті по трішечки робити кроки до себе самої! Так!

Дякую Тобі безмежно за дар життя, віри і цілий світ, що навколо нас!
Твоя Вікторія

вчора цілий день просиділа в мережі. не зробила нічого вартісного.

не дивилась взагалі в блокнот і забула, шо сьогодні мала прийти на пару до Бари.

нікого обманювати не збираюсь. ну може зовсім трішки :)
зараз напишу їй, що сплутала тижні і думала, що в нас зустріч через тиждень.

надіюсь, шо вона сприйме це нормально. 

зараз думаю чи я змінилась за минулий рік. що мені дала Чехія.

так, я змінилась.

так, я вивчила нову мову. зараз я говорю чеською набагато краще, ніж колись. це помітив навіть Войда. і це круто. і дуже приємно.

чи піднялась в мене самооцінка? і так, і ні. я боюсь і не боюсь когось шось спитати, щосб запропонувати. я однозначно не боюсь брати на себе відповідальність. я все більше цікавлюсь методами неформальної освіти і роботою з молоддю. може колись я буду міністром освіти, молоді і спорту, а? а перед тим встигну попрацювати в якомусь посольстві. а чому б і ні? все в цьому житті реальне, якщо цього хотіти і в першу чергу не соромитись про це говорити. не соромитись мріяти!

а ще мені багато впевненості додали два останні проекти в Грузії і Норвегії і люди, які там були. так, мені додали впевненості ситуація з Чінарою, хоча це і звучить парадоксально. 

не знаю чому мене в професійному плані не змінили переклади в Тезе і Кракові. можливо, через те, що я сприймала це лише як допомогу, а не роботу. але насправді я маю гордитись собою за зроблену роботу. і бути вдячна Богові за таланти і можливості служити ними!
а ще я хочу врешті почати писати. не важливо: українською, російською, англійською. просто почати писати. і публікувати - це зараз найважливіше для мене. бо до сьогодні те, що мені приносить найбільше задоволення - письмо, ховається в тіні і я цього нікому не показую. можливо ніхто і не знаю на скільки я люблю писати. можливо і я сама не знаю на скільки я вмію писати і зацікавлювати і надихати. найважливіше - почати і розуміти, що Рим не побудували за один день. в будь-якому успіху більшу роль відіграє праця і наполегливість, а лише на третьому місці - талант.

писати. подумати: репортаж, мотивуючі статті чи інтерв*ю. впенена, що я знайду щось для себе.

також хочу взятись за написання Еразмус проекту (нехай навіть і сама) і ведення TDS групи, нехай навіть хтось і буде думати, що це занадто, нехай це навіть і буде неуспішно, але все ж це буде практика!

на сьогодні якось так :)
обіцяю писати частіше! і більше ;)

"але, женщина, у тебя уже две фотографии в паспорте! " :)))

Осінь - це коли дзвониш по скайпу друзям, щоб разом їсти яблука.

Доросле життя - це коли живеш окремо і врешті можеш їсти фасолю ложкою прямо з банки.

Вирішила запровадити собі щомісячні огляди. Не хочу це називати звітами, щоб не звучало якось примусово. Це все лише моє бажання ще раз згадати, що хорошого зі мною трапилось і, можливо, поділитися цим з іншими у майбутньому, коли буду готова до публічного ведення блогу.

Отже, вересень...

Книжка місяця

Читала я небагато, обманювати не буду. Але розкажу про книгу, яку купила на барахолці в Осло. Книга про каву, способи її приготування і рецепти десертів з використанням кави.

Подорож місяця

Однозначно Норвегія! Осло, Грюндален, Трюсіл і шведсько-норвезький кордон - це все я буду пам'ятати ще довго. Неймовірна природа і довершена скандинавська архітектура, уммм.

Страва місяця

Мамина закрутка вишні у власному соці!

Найприємніша домашня активність місяця

Поклеїла карти на шафу. Залишилось ще видрукувати фото.

Натхнення місяця

Натхнення опублікувати свій вірш на ФБ. Неочікувано, але я це зробила.

Зворушення місяця

Ой, тут важко вибрати щось одне. Коли бачиш свої фото на виставці у Норвегії, так, це зворушливо. Коли бачиш багато малих дітей у театрі або ж в слінгах у горах - це також нереально зворушливо.

Людина місяця

Мама Маріта, Чінара, ну і Уцхо, як не крути.

Маріт захоплює своєю активністю, відповідальність, простотою і креативністю. В свої 30 вона почала навчання в Осло, багато подорожувала, бере участь у багатьох проектах, пише і реалізовує свої проекти, проводить набір до своєї НГО в Трюсіл і має хороші стосунки в родині і громаді. Вона надихає, вона крута!
Чінара надихає свої впевненістю і наполегливістю. Впевненістю, що те, що вона робить - вартісне. Вона не звертає уваги на відгуки інших, а робить те, що їй подобається. Вона вибирає своїх людей і з ними спілкується. Вона не боїться сказати, що думає. Вона не боїться бути сама. А ще вона круто пише. Справді. І нехай навіть її англійська далека від ідеалу, вона все ж пише. Цікаво, а чому саме англійською? Щоб більше людей прочитало, чи щоб прочитали ті, для кого це написано. Також подобається те, що вона самостійна і фінансово незалежна. Надіюсь, що за 2 роки я буду хоча б трішки на неї подібна. Також буду впевнена і самостійна.

Уцхо. Якшо б не він, то я б не так була натхнення, я б не фотографувала вночі, я б не чула багатьох шалених історій, я б не звернула увагу на Чінару, я б не цінувала доторків. Ну, якось так.

Творчий процес місяця

Вірші. Фото. Публікація віршів і обробка фото. 

Робочий процес місяця

Я почала більше писати. Поки що не то, що потрібно, але все ж. В мене відкрився якийсь потік письма. Я знову розпечаталась. Пишу пости, коментарі, статті. Можливо, скоро врешті допишу і диплом :). Найважливіше, що процес вже пішов.

Досвід місяця

Однозначно, проект в Норвегії. Навчилась працювати з фото, керувати соціал медіа, обговорювати плани на майбутнє, шукати команду для втілення нового проекту. Надіюсь, що подкаст-проект ми все ж напишемо, виставку в Чехії проведемо, а я, можливо, знайду грант на виставку в Грузії.

Рішення місяця

Податися на Еразмус в Естонії. Чому? Не знаю. Єдине пояснення - фінанси. Більше жодної логічної причини не знайду.

Мрія місяця

Ем, навіть не знаю. Свої читання? Своя публікація фото або тексту? Так, можливо це мрія.

Радість місяця

Зданий докторський семінар і продовження стипендії :)



Ок, це був вересень. Надіюсь, що жовтень буде не менш цікавим ;)