вівторок, 29 листопада 2016 р.

Ахілла поранили в п'яту
стрілою,
не ворога,
Купідона,
що гірше татарина,
приходить завжди невчасно.
Ахілла поранили вп'яте -
неглибоко,
ледь зачепили
фліртом.
Весною у бабці на погоду крутять коліна,
а у мене безщадно до крові випалює п'яти.
читаю попередній пост і просто не розумію, за шо мені так...
він мене просто використав
може я йому і подобаюсь, але не настільки, шоб тратити свій час на дівчину, з якою він не може переспати.
тепер написала йому чи він має час на пиво з "подругою", шо в мене в голові повна каша і шо я потребую з кимось виговоритись, і шо обіцяю не говорити про нього.
якшо він нічого так і не відпише, то планую написати йому ввечері "в мене 3 тижні. спробуєш?".
той образ, яким я собі його уявляла повністю розбився. чи подобається він мені таким, який він є? не знаю. поняття не маю, який він насправді. в кожного з нас свої чорти в тихому омуті. в кожного з нас чорні, як крук, кучері. хочу спробувати допомогти йому, щоб з тих кучерів виросли пальми. йому буде важко. він надто слабкий, щоб спробувати, або не настільки зацікавлений в мені. таке враження, шо його більше цікавить моє тіло ніж я. а може він просто ще не зустрічав таких дівчат, як я: по-справжньому мудрі і нереально дурні водночас.
а ше тепер з Сімоною маю подібне відчуття, як з Чінарою. розумію, шо вона мені подобається, але не хочу думати про те, що вони були разом.
та, він слабкий. він просто ведеться на повідку в дівчат і своїх тваринних інстинктах.
не знаю вже чи хочу бути з ним, чи просто хочу показати йому, шо він може бути сильний.
та, після мене хлопці змінюються і швидко розвиваються. може і з ним так буде.
хочу показати йому свою другу сторону. не знаю чи йому буде цікаво, але можна спробувати. можна грати по моїх правилах.
шоб там не було, мені з ним було приємно. звичайно, зараз осадок і злість. в тому числі і на себе. але просто хочу прийняти свої помилки, попросити вибачення - щиро, і намагатись більше не повторювати. Господи, не знаю для чого мені той весь дурний досвід і дуже активно за останній час. але то так, певно, має бути. Шустак також багато дурниць натворив, але він не боїться ними ділитись і остерігати молодь, навертати її і запевнювати, що вони можуть стати кращими.
Господи, дай мені мудрості і вибач!!!
Люблю Тебе!
Дякую за Твою любов!
Вбережи мене від лихого і лікуй моє серце, будь ласка!

суботу, 26 листопада 2016 р.



Все, що не ламає нас, робить нас сильнішими.
Звучить дуже пафосно, але так воно і є.
Певно, я дорослішаю.
Або розумію, шо старію.
Сама можу запропонувати хлопцю зустрітись.
Ну як запропонувати :-/
Написати, шоб він дав знати, якшо захоче піти на каву/пиво/глінтвейн, бо я хочу розвіятись.
Дивно то, певно, звучить. Особливо після того, як він питав чи в мене не рвуться мої гарні колготки, а я просила вибачення, шо дзвонила до нього вночі по п*яні.
Не відписує.
Не знаю: або не прочитав, або не знає, що писати.
Або ж я його відлякала.
Якщо налякала, то мабуть, то не моє. Мій має бути розумний і впевнений. І готовий до того, що я активна, що можу робити перший крок і приймати рішення. Якщо він цього не сприймає, то я не його типаж.
А в червневому повідомлення я писала, що хочеться лягти на дно і покритись мохом.
Ні, сьогодні так не буде.
Дещо таки змінилось.
Певно, почала більше себе любити.
Купляю собі плаття і парфуми.
Себе потрібно любити.
І та, певно, куплю собі ще якісь цікаві колготки. А шо мені молодій ;)

неділю, 6 листопада 2016 р.

була в мене Дарія. казала, шо з ідеєю проекту все ок. варто писати. навіть самій. думаю справлюсь. головне - робити все активну і натхненно і не тягнути до кінця дедлайну.
те ж стосується і магістерки.
сьогодні фотографую, потім йду на службу, а ввечері "імпрув май скілз" - поновлюю інформацію у списка досягнень, обробляю і розсилаю фото і починаю шось писати і вчитись. так!