Починаю писати звіт про жовтень вже зараз, бо потім згадати все за один день буде важко. Отже...
Якийсь цей місяць дуже насичений, але нічого толкового. Принаймі, я не можу на чомусь конкретному зосередитись, але все ж було всього по-трохи. Плюс, здається, в мене почала підніматись самооцінка. Ну так хоча б трооошечки :)

Книжка місяця

Подорож місяця

Не хочеться казати,що Краків, але так, мабуть, і є. Нічого цікавішого цього місяця не було ...

Страва місяця

Тварог з карі!!! І мафіни з вином :) І мандаринки!

Найприємніша домашня активність місяця

Пекти мафіни для капуцінів :)

Натхнення місяця

Ем... тут важко. Ніби було і багато всього, але і нічого конкретного. Те, що я долучилась до "можливостей" - це ж також натхнення? і всі плани на пости в ФБ, так?

Зворушення місяця

Листівка-гармошка на тренінгу в Кракові. Це так приємно. Буду тепер її перечитувати. Для підняття самооцінки :)

Людина місяця

Наташка! Відважна, креативна, весела, творча, цікава і вміє зацікавити. Надіюсь, що я з нею ще побачусь. Принаймі, буду підтримувати зв*язок!

Творчий процес місяця

навіть не знаю. Фото все ще рахуються?

Робочий процес місяця

Переклади! переклади умов. Це щось з чимось. Але це варто в житті пережити. Хоча б для того, щоб зрозуміти, що це абсолютно не моє.
А також тренінг. Не думаю ,шо я там виклалась на всі 100, але на 70 - це точно!

Досвід місяця

Те ж, що і робочий процес!

Рішення місяця

Мрія місяця

Радість місяця

Поговорити з бабою і дідом по скайпі! послати мамі подарунок поштою!
Родина - це те, що приносить мені радість!

коли розумієш, шо все робиш правильно.

щойно написав Марцін, щоб я їхала на його проект в польській команді. а перед тим писала Мар*яна, запрошувала їхати від України. отаке-от. але я їду на Retooled. надіюсь, що навчусь там багато корисного і познайомлюсь з потрібними людьми.
Господи, як же мені подобається неформальна освіта. і театр неформальний. в мене таке враження, шо мені по житті весь неформат подобається :)
але навчання я ж не закидаю. ну лише трішки. але на одполедне я все ж подалась. надіюсь, що заявку приймуть. на пари я записалась. сесію мала б закрити, якшо буду нормально працювати.
на роботу ходжу. гроші заробляю.
їсти готую.
плаття і сережки купляю.
все нормально.
даю собі раду.
про сім*ю дбаю.
мамі подарунок вибрала. в понеділок вишлю.
здається, шо я йду в правильному напрямку.
Господи, провадь мене і підказуй.
наповняй моє серце собою. прошу!

хочу плаття!
чесно кажучи, навіть не усвідомлюю чому.
просто, хочеться бути такою ж красивою, як Шейда. Але це ж від плаття абсолютно не залежить. Звичайно, окрім зовнішності, це так залежить від поведінки, рухів, погляду, впевненості, роботи з камерою, манер, розмов. Ось цього всього мені і треба навчитись. А в першу чергу - впевненості, так!
Придумала, що можу замовити собі плаття і написати статтю, як мотивацію, щоб заробити. Тут мотивації у дві сторони: купити плаття, щоб почати писати і почати писати, щоб врешті купити плаття, яке я хочу.
Треба дорослішати! Треба себе любити! Бо якщо сам себе не любиш, то хто Тебе врешті полюбить.
В мене зараз абсолютно немає нічого, на щоб я потребувала грошей. Ок, подорожі. Але більшість з них я все-одно отримую безкоштовно. Так, я витрачаю гроші на місці, але тренінги, проживання і їжа - безвозбєздно :)
А ще я зрозуміла, що мабуть таки дорослішаю, бо окрім плаття, я ще доросла до того, що готова платити за Еразмусівський тренінг, коли тема справді цікава, і мені все-одно в який країні відбувається тренінг, навіть якщо в сусідній Польщі і Кракові, в якому я вже сто разів була.
А ще я хочу сьогодні піти на відкриття магазину і сфотографуватись з фортепіано. Тільки треба якось відповідно одягнутись чи шо. Але треба все випрати. Ну ок, шось придумаю.
А щодо статті, то це б не повинно бути складно. Важливо - вибрати тему, яка мені близька і якою хочеться поділитись і уявити, що я пишу до Кацпера або Ані.
Я ж пишу! Я ж фотографую! Я розвиваюсь!
Я починаю нарешті по трішечки робити кроки до себе самої! Так!

Дякую Тобі безмежно за дар життя, віри і цілий світ, що навколо нас!
Твоя Вікторія

вчора цілий день просиділа в мережі. не зробила нічого вартісного.

не дивилась взагалі в блокнот і забула, шо сьогодні мала прийти на пару до Бари.

нікого обманювати не збираюсь. ну може зовсім трішки :)
зараз напишу їй, що сплутала тижні і думала, що в нас зустріч через тиждень.

надіюсь, шо вона сприйме це нормально. 

зараз думаю чи я змінилась за минулий рік. що мені дала Чехія.

так, я змінилась.

так, я вивчила нову мову. зараз я говорю чеською набагато краще, ніж колись. це помітив навіть Войда. і це круто. і дуже приємно.

чи піднялась в мене самооцінка? і так, і ні. я боюсь і не боюсь когось шось спитати, щосб запропонувати. я однозначно не боюсь брати на себе відповідальність. я все більше цікавлюсь методами неформальної освіти і роботою з молоддю. може колись я буду міністром освіти, молоді і спорту, а? а перед тим встигну попрацювати в якомусь посольстві. а чому б і ні? все в цьому житті реальне, якщо цього хотіти і в першу чергу не соромитись про це говорити. не соромитись мріяти!

а ще мені багато впевненості додали два останні проекти в Грузії і Норвегії і люди, які там були. так, мені додали впевненості ситуація з Чінарою, хоча це і звучить парадоксально. 

не знаю чому мене в професійному плані не змінили переклади в Тезе і Кракові. можливо, через те, що я сприймала це лише як допомогу, а не роботу. але насправді я маю гордитись собою за зроблену роботу. і бути вдячна Богові за таланти і можливості служити ними!
а ще я хочу врешті почати писати. не важливо: українською, російською, англійською. просто почати писати. і публікувати - це зараз найважливіше для мене. бо до сьогодні те, що мені приносить найбільше задоволення - письмо, ховається в тіні і я цього нікому не показую. можливо ніхто і не знаю на скільки я люблю писати. можливо і я сама не знаю на скільки я вмію писати і зацікавлювати і надихати. найважливіше - почати і розуміти, що Рим не побудували за один день. в будь-якому успіху більшу роль відіграє праця і наполегливість, а лише на третьому місці - талант.

писати. подумати: репортаж, мотивуючі статті чи інтерв*ю. впенена, що я знайду щось для себе.

також хочу взятись за написання Еразмус проекту (нехай навіть і сама) і ведення TDS групи, нехай навіть хтось і буде думати, що це занадто, нехай це навіть і буде неуспішно, але все ж це буде практика!

на сьогодні якось так :)
обіцяю писати частіше! і більше ;)

"але, женщина, у тебя уже две фотографии в паспорте! " :)))

Осінь - це коли дзвониш по скайпу друзям, щоб разом їсти яблука.

Доросле життя - це коли живеш окремо і врешті можеш їсти фасолю ложкою прямо з банки.