пʼятницю, 30 вересня 2016 р.


Вирішила запровадити собі щомісячні огляди. Не хочу це називати звітами, щоб не звучало якось примусово. Це все лише моє бажання ще раз згадати, що хорошого зі мною трапилось і, можливо, поділитися цим з іншими у майбутньому, коли буду готова до публічного ведення блогу.

Отже, вересень...
Книжка місяця
Читала я небагато, обманювати не буду. Але розкажу про книгу, яку купила на барахолці в Осло. Книга про каву, способи її приготування і рецепти десертів з використанням кави.

Подорож місяця
Однозначно Норвегія! Осло, Грюндален, Трюсіл і шведсько-норвезький кордон - це все я буду пам'ятати ще довго. Неймовірна природа і довершена скандинавська архітектура, уммм.

Страва місяця
Мамина закрутка вишні у власному соці!

Найприємніша домашня активність місяця
Поклеїла карти на шафу. Залишилось ще видрукувати фото.

Натхнення місяця
Натхнення опублікувати свій вірш на ФБ. Неочікувано, але я це зробила.

Зворушення місяця
Ой, тут важко вибрати щось одне. Коли бачиш свої фото на виставці у Норвегії, так, це зворушливо. Коли бачиш багато малих дітей у театрі або ж в слінгах у горах - це також нереально зворушливо.

Людина місяця
Мама Маріта, Чінара, ну і Уцхо, як не крути.
Маріт захоплює своєю активністю, відповідальність, простотою і креативністю. В свої 30 вона почала навчання в Осло, багато подорожувала, бере участь у багатьох проектах, пише і реалізовує свої проекти, проводить набір до своєї НГО в Трюсіл і має хороші стосунки в родині і громаді. Вона надихає, вона крута!
Чінара надихає свої впевненістю і наполегливістю. Впевненістю, що те, що вона робить - вартісне. Вона не звертає уваги на відгуки інших, а робить те, що їй подобається. Вона вибирає своїх людей і з ними спілкується. Вона не боїться сказати, що думає. Вона не боїться бути сама. А ще вона круто пише. Справді. І нехай навіть її англійська далека від ідеалу, вона все ж пише. Цікаво, а чому саме англійською? Щоб більше людей прочитало, чи щоб прочитали ті, для кого це написано. Також подобається те, що вона самостійна і фінансово незалежна. Надіюсь, що за 2 роки я буду хоча б трішки на неї подібна. Також буду впевнена і самостійна.
Уцхо. Якшо б не він, то я б не так була натхнення, я б не фотографувала вночі, я б не чула багатьох шалених історій, я б не звернула увагу на Чінару, я б не цінувала доторків. Ну, якось так.

Творчий процес місяця
Вірші. Фото. Публікація віршів і обробка фото. 

Робочий процес місяця
Я почала більше писати. Поки що не то, що потрібно, але все ж. В мене відкрився якийсь потік письма. Я знову розпечаталась. Пишу пости, коментарі, статті. Можливо, скоро врешті допишу і диплом :). Найважливіше, що процес вже пішов.

Досвід місяця
Однозначно, проект в Норвегії. Навчилась працювати з фото, керувати соціал медіа, обговорювати плани на майбутнє, шукати команду для втілення нового проекту. Надіюсь, що подкаст-проект ми все ж напишемо, виставку в Чехії проведемо, а я, можливо, знайду грант на виставку в Грузії.

Рішення місяця
Податися на Еразмус в Естонії. Чому? Не знаю. Єдине пояснення - фінанси. Більше жодної логічної причини не знайду.

Мрія місяця
Ем, навіть не знаю. Свої читання? Своя публікація фото або тексту? Так, можливо це мрія.

Радість місяця
Зданий докторський семінар і продовження стипендії :)



Ок, це був вересень. Надіюсь, що жовтень буде не менш цікавим ;)



середу, 28 вересня 2016 р.

пʼятницю, 23 вересня 2016 р.


Знаєш, найбільше мене мотивують, коли оцінюють поглядом з голови до ніг. І ні, не чоловіки, бо вони оглядаються за кожною, а жінки. Бо жінка буде оцінювати лише ту, яку сприймає за конкурентку.
Оломоуц. Саме тут, здається, я отримала найбільше таких поглядів.
Це надихає розвиватись. Це надихає гарно вдягатись. Це надихає створювати атмосферу навколо себе. Так!

П.С.
Таки Естонія. Таки шось нове. Семестр в школі ще не почався, а я вже хочу його закінчити. Допишу диплом в Польщі і буду мати більше часу для креативу. За одно появиться більше тем для перезентацій. Не буду писати "якось так", бо цього разу точно буде "так". Цього разу інтуіція, логіка і впевненість в собі збіглись у відповідному моменті!
дякую.

четвер, 22 вересня 2016 р.


ти надихнув мене бігти далі. ти показав, що я все ще сильна. достатньо сильна, щоб почати знову.
що я втрачаю? небагато. декількох друзів зі сполча і атмосферу вурмовки. та все ж я себе заберу з собою. я залишу все зайве, приберу в голові, а звідти в рюкзаку принесу креатив і нові думку, нові начала.
хотілося б в Осло, та Тарту все ж дешевше і ближче. могла б там працювати над слов'янською програмою. або ж класикою. там в першу чергу - над самою собою. це ж досвід, чи не так? а ще хотіла б побачити Шоккін груп в дії, там, звідки вона походить. може все ж варто? так, щоб організувати радіо театр, так?
розкажу про це мамі. буду з нею відкритою. принаймні спробую. бо я вже втомилась грати і бути тою, ким я не є. хоча може колись нею і була.
ще раз дякую! нічого в житті не минає безслідно. головне вчасно зрозуміти, куди ці сліди ведуть! крапка.

if I was a bird, what kind of bird will I be?
dove?peaceful and calm? or that one that shits on everything and everyone around?
a peacock? that one with bright tail full of colours or that white, shy and humble but very anoing at the same time?
a raven, black or white raven? I guess, yes. that's totally who I am, it suits me perfect. black or white - it's my everyday choice. Mimicry is also possible.
Hold on! Spread your wings, dear!